- недотепний
- —————————————————————————————недоте́пнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
недотепний — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник
недотепність — ності, ж. Абстр. ім. до недотепний … Український тлумачний словник
недотепно — Присл. до недотепний 1), 2) … Український тлумачний словник
нестепний — а, е, діал. Недотепний … Український тлумачний словник
запливомізький — дурний, недотепний [III] дурноверхий [II] … Толковый украинский словарь
тамуватий — Тамуватий: придуркуватий [2,XIII] пришелепуватий, дурний, недотепний [II] … Толковый украинский словарь
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови
невмілий — 1) (який не має достатнього вміння; зроблений без уміння), невправний, недотепний; некваліфікований, неграмотний, безграмотний (про фахівця з якої н. галузі, його роботу / її висліди); безрукий (невмілий, незграбний у роботі) Пор. недосвідчений… … Словник синонімів української мови